Запрошую відвідати мою фотозбірку, розміщену на сайті "Україна понад усе!" http://upu.org.ua/.

Своїми враженнями Ви можете поділитися на цьому сайті.

З найкращими побажаннями, Тарас Токар.

Зараз вже зрозуміло всім, що якщо в Україні буде ще трохи тривати безвладдя, то Україні прийде кінець. І цей кінець буде гіршим за України часів Мазепи, Грушевського, Бандери. Україна потребує кардинальних реформ, яких нинішня владна «еліта» не збирається робити. Владна верхівка ділить повноваження, рештки державних підприємств, національні багатства, повністю забувши за народ.

Україна потребує змін. А хто їх робитиме? Хто врятує Україну від знищення? Це запитання я ставлю в опитування, яке проводжу на своєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/. Запрошую вас взяти участь в опитуванні. Воно проводиться анонімно. Реєстрація не потрібна.

Давайте разом подумаємо над тим, хто врятує Україну від знищення. Голосуємо у блозі, коментуємо нижче під цим повідомленням.

Якщо вам сподобалася ця невеличка колекція, то зайдіть на сайт "Україна понад усе!" і завантажте собі ці картинки у повний розмір.

Візьміть участь в опитуванні, яке проводиться на головній сторінці мого блогу (боковий блок праворуч). Якщо ви даєте позитивну відповідь, то тоді я запрошую вас на новий сайт блогерів "Україна понад усе!".

Песиміст скаже, що мета Спільноти патріотів України ніколи не стане реальністю. А ми говоримо, що песиміст ніколи не зможе стати патріотом. Патріотами можуть бути тільки оптимісти. Серед таких оптимістів є сім засновників сайту «Україна понад усе!» (www.upu.org.ua) з різних куточків України.

Не встигли ми ще зорганізуватися як слід, як отримали ярлики «націоналісти», «фашисти» і т. і. Так на появу нашої спільноти відреагували представники поодиноких антиукраїнських сил, які втрачають свій останній авторитет і рештками своїх зубів намагаються вчепитися в підошви наших чобіт, якими ми робимо рішучі кроки до здійснення нашої мети.

Песимісти запитують нас про те, навіщо це нам в цей тяжкий час потрібно? Вони переконують нас, що зараз треба рятувати не країну, а власну шкіру. Наша відповідь хоч і є у формі зустрічних запитань, але примушує задуматися: «Якщо не ми – то хто? Якщо не зараз – то коли?».

Українці мають стати єдиною нацією. Вони більше ніколи не будуть миритися з помилками бажань і вимог інших «дружніх народів», справжніх «побратимів». Попереду важка дорога, яку ми обов’язково пройдемо. Нас надихають майбутні здобутки. Серед нас, мільйонів справжніх Українців, знайдуться кращі – справжні, натхнені борці за свободу і честь свого народу. Вони і очолять країну, яку ми вже сьогодні гордо називаємо – УКРАЇНА.

http://community.hiblogger.net/we_love_ukraine/ - тут зібралися тут, хто любить свій Край.

Найпопулярнішим чоловічім та жіночім ім‘ям при реєстрації народжень дітей у 2008 році були Назар та Анастасія. Про це повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук з посиланням на аналіз матеріалів територіальних органів реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції.

Зокрема, серед чоловічих імен в Україні найпопулярнішими у 2008 році стали – Назар, Данило, Максим, Владислав, Микита, Артем, Кирило, Єгор, Ілля, Андрій, Богдан, Денис, Дмитро, Ярослав, Олександр, Володимир.

Серед жіночих імен найбільшою популярністю користувалися – Анастасія, Ангеліна, Аліна, Дар’я (Дарина), Діана, Катерина, Марія, Наталія, Софія, Юлія, Вікторія, Єлизавета, Анна, Вероніка, Уляна, Олександра, Христина.

Крім того, повертають популярність церковнослов‘янські імена. Здебільшого, такими іменами торік нарікали хлопчиків - Єлисей, Іоан, Іоаніс, Яромир, Гордій, Ераст, Устим, Дем’ян.

Користувалися популярністю при реєстрації новонароджених у 2008 році й іноземні імена: чоловічі – Домінік, Герман, Марк, Роберт, Фелікс, Оскар, Адріан, Гарольд, Ян; жіночі – Ніколь, Сабіна, Каміла, Ліана, Беатта, Евеліна, Домініка, Емма, Сабріна, Ванесса, Мішель, Анета, Кармеліта, Ізабелла.

Найбільш нетрадиційними іменами минулого року виявилися чоловічі - Христофор, Адам, Франко, Атос, Спартак, а також жіночі – Весна, Красуня, Мадонна, Даная, Сара Малка, Зінаїда Майя.

Водночас, органами реєстрації актів цивільного стану повідомлено приклади неординарних випадків зміни імен громадянами, які не вподобали власне ім‘я. Зокрема, зареєстровано зміну імен Ганна на Ніколь, Олена на Меліса, Катерина на Б'янка, Аліна на Кирилина, Марина на Мадлена, Дмитро на Дан, Тамара на Тамара Аврора, Валентина на Індіра, Лариса на Льоліка, Валерій на Вілор.

Зареєстровано зміну прізвищ Лох на Любімова, Фрісман на Квіточка, Ківа на Солнишко, Сидоренко на Щаслива, Кремінська на Преподобна, Дурко на Вітович, Сало на Кириченко, Локшина на Фортуна, Грін на Гріх, Краля на Українець, Худоба на Шиян, Нога на Марко, Босий на Мірошниченко, Спиридонова на Ле Мер-Кюре.

Зареєстровано також одночасну зміну імені та прізвища: Цись Наталія на Єлизарова-Максимовська Кароліна–Аріадна, Дрожжин Василь на Боголюбський Георгій–Іоан, Буднік Ганна на Каурс Анніс, Кузнєцова Юлія на Лайм Ліка, Степанов Юрій на Баренбаум Ісроель, а також Чуб Руслан на Білан Дмитро.

"Майдан".

Чергове політичне опитування на моєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/ Для участі у голосуванні реєстрація не потрібна.

Обговорення теми у цій гілці на цьому сайті.

Чергове актуальне опитування, яке розміщене на моєму блозі http://tarastokar.blogspot.com/ . Питання звучить так: "Хто винен у тому, що Росія вимкнула газ на Європу?". Варіанти відповідей мною пропонуються такі: "Сама Росія", "Україна", "Європа", "Ніхто не винен. Це просто лохотрон".

Голосуйте! Голосування, як і раніше - анонімне. Реєстрація не потрібна.

Обговорювати цю тему можна у коментарях нижче - під цим повідомленням.

Запрошую Вас взяти участь в опитуванні та шляхом голосування дати відповідь на запитання: "За якою політичною силою Ви пішли б сьогодні?". Голосування анонімне. Реєстрація учасників не потрібна. Тож завітайте на мій блог http://tarastokar.blogspot.com/ і проголосуйте.

Давайте політикам покажемо їхнє місце і потребу для українського суспільства.

Народе мій рідний, у ніч Новорічну-
Добробуту, щастя і слави довічно!
Щоб рід український прославив планету!
Бажаємо кожному нового злету!
Щоб кожну оселю засіяли житом,
Щоб краще й заможніше всім стало жити!
Щоб мрії здійснились, роки додавались,
Щоб в кожній родині весілля гулялись!
Замети усмішок, хурделиці сміху,
Застілля святкового всім нам на втіху.

Моя опозиційна [до негативних явищ в Україні] активність в Інтернеті породила останнім часом масу пліток про мою особистість.

Авторам цих пліток є як поодинокі мешканці Полтави, так і мешканці ще декількох міст України.

Мені, як і в часи кучмізму, приписують належність до деяких сайтів, авторство у ряді статей і т. і.

Таким дешевим «фантастам» хочу сказати: мою громадську діяльність і громадянську позицію вам не спинити. Те, що я робив з 1989 року, я робитиму і далі. Тим «громадським діячам», які розповсюджують про мене чутки незалежно від часу доби, я рекомендую вдень – їсти, а вночі спати (регулярно) і бажано – мати офіційні заробітки, які на сьогодні вони протягом багатьох років не мають.

Ваш, Тарас Токар.
27 листопада 2008 р.

Тому, що Львів - це ще не вся Україна.

Тому, що розповідати про любов до України - це ще означає її любити.

Тому, що вони принижують інші нації, піднімаючи одну.

Тому, що в їхній політичній силі немає відомих економістів і фінансистів.

Тому, що я не знаю, хто фінансує їх. А їхнє фінансування зростає - це видно. Тобто, їх, ймовірно, теж фінансують олігархи.

Тобто, у них немає того, за чим я можу піти поруч з ними.

http://blog.i.ua/community/662/181001/

Моя любимая реклама.

Запрошую Вас відвідати мій україномовний форум http://tarastokar.uaforums.net/ , який був відкритий мною 9 жовтня 2008 р.

Тут буде і «Дострокові вибори ВРУ – 7 грудня 2008 року», і «Політика», і «Політичні партії, громадські рухи» і «Поради сучасним політикам», і «Критикуємо владу», і «Мова», і «Історія», і «Україна-Росія», і «Україна-НАТО», і «Моя Полтава», «…Без гальмів», і інші розділи, які запропонуєте Ви.

Увага! Підхід до обговорення вище перелічених тем досить своєрідний. Зайдіть на форум і переконайтеся самі.

Користуючись нагодою, нагадаю Вам адреси моїх блогів:
http://tarastokar.livejournal.com/
http://tarastokar.blogspot.com/
http://tarastokar.hiblogger.net/
http://tarastokar.wordpress.com/
http://blog.nso.org.ua/user/961/
http://blog.i.ua/user/655045/


До зустрічі на форумі http://tarastokar.uaforums.net/ ! Давайте разом зробимо його гіпер-активним! Задля цього пишіть, давайте поради та запрошуйте своїх друзів.

(Рекомендовано до прочитання і обговорення прихильникам другої державної мови в Україні)

На скільки мені відомо, в США, Франції, Великобританії, Росії, Ізраїлі, Японії, Китаї, Німеччині по одній державній мові.

Хотілося б задати прихильникам двомовної України три коротеньких запитання:

- Як багатонаціональні держави обмежуються всього однією державною мовою?
- Чому в цих державах не постає питання на державному рівні про введення додаткових державних мов?
- Чому цим державам інші держави не «рекомендують» вводити другі/треті державні мови?

Давайте разом дамо відповіді на ці питання (на форумі/у коментарях). Думаю, що вийде конструктивна дискусія. Можливо, вона дасть поштовх задля припинення мовного конфлікту в Україні.

Тарас Токар,
активіст ВГО Альянс «Майдан»
(Полтава).

"Майдан".

Queen - The Show Must Go On

Кліп з титрами. Співаймо разом!

Захоплене 15 липня 2008 року приміщення Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного, останніми днями руйнується всередині «новими власниками».

Вантажними машинами вивозиться будівельне сміття. Доля всього майна, яке було захоплене разом з приміщенням, невідома.

Реакції з боку Міністерства культури і туризму України немає з дня захоплення приміщення дитячої бібліотеки.

На фото: Ведеться погрузка будівельного сміття через вікно.

Майдан.

Сам сайт знаходиться тут: http://www.nso.org.ua/

А блоги тут: http://blog.nso.org.ua/

Заходьте, реєструйтеся і будете мати можливість спілкування з лідером Громадянського руху «Народна самооборона» Юрієм Луценком та іншими прогресивними політиками.

Інтернет-опитування, яке знаходиться тут: http://tarastokar.blogspot.com/

Запрошую взяти участь в опитуванні. Для голосування реєстрація не обов’язкова.

До уваги журналістів, громадських діячів, блогерів!

15 липня 2008 року у Полтаві трьома приватними особами було силою захоплене приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Результати трирічної боротьби за спірне приміщення за мовчазної реакції з боку виконавчої влади і правоохоронних органів майже знищені. Приміщення бібліотеки не тільки захоплене, а вже й наполовину зруйноване.

Також відсутня реакція на події у Полтаві з боку Президента України Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та інших столичних політиків. Тільки ми – журналісти, громадські діячі, блогери – почали громадянський спротив варварству, яке відбувається цими днями у Полтаві.

Закликаємо всіх небайдужих громадян стати єдиним фронтом у боротьбі з рейдерством, яке вже охопило дитячі заклади культури. Приєднуйтеся до нас!

Окремо звертаємося до журналістів центральних телевізійних каналів та столичних інтернет-видань. Ми вдячні за інформаційну підтримку УНІАН, 5 каналу, «Главред» та іншим за розміщення новин про подію, які були розміщені на ваших ресурсах. Ми закликаємо керівництво телеканалів УТ-1, 1+1, Інтер, НТН, ICTV, СТБ, Новий направити до Полтави своїх журналістів. Тільки за вашої допомоги ми зможемо повернути приміщення дитячій бібліотеці, яка знаходилася там 35 років.

Контакти:
бібліотеки - 8 050 3044783 – Чобітько Леонід Григорович (директор);
сайту «Майдан» - news@maidan.org.ua та poltava@maidan.org.ua

Власників інтернет-ресурсів та блогерів просимо розмістити цю інформацію на своїх сторінках разом з фото. Дякуємо завчасно!

Активіст ВГО Альянс «Майдан» Тарас Токар стурбований ситуацією, яка склалася у Семенівському районі, що на Полтавщині, з автомобілями «Швидкої допомоги».

Про факт заборгованості Семенівської районної лікарні Майдан-ІНФОРМ вже повідомляв тут: http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1213777984.html

Т.Токаря обурює факт байдужого ставлення районної влади до взаємовідносин між районною лікарнею та комунальним підприємством "Кременчукводоканал". Рішення про конфіскацію транспорту в районній лікарні було оприлюднене ще в грудні 2007 року. За півроку, на думку активіста «Майдану», можна було погасити заборгованість, або віднайти інше рішення, яке б надало можливість повернути районній лікарні машини «Швидкої допомоги». Цього не було зроблено.

Тому активіст ВГО Альянс «Майдан» звертається до керівництва обласної державної адміністрації та обласної ради з пропозицією втрутитися у розв’язання проблеми районного масштабу, а також оголосити догани всім відповідальним особам Семенівського району.

За даними Майдан-ІНФОРМу, народний депутат України (фракція БЮТ) Віктор Уколов має намір приєднатися до розв’язання вищезгаданої проблеми.

Джерело: "Майдан".

…коли дивлюся, як шматують та розкрадають мою Україну. Гине все живе, крім вампірів. А встати і зупинити цей загальнодержавний вандалізм нікому. Країна перетворюється у величезний цвинтар. Не можу!!! Не можу мовчати!!! Душа просить чергової революції, а пальці рук стиснуті в кулаки.

Вибори міського голови Києва показали мені, що переважна більшість політиків є звичайними баригами, яким народ потрібен раз на п’ять років, а потім вони забувають про нього сидячи біля ласого шмата жирного пирога.

Україна 2008 року нагадує мені Україну 1918 року – коли українські демократи замість того, щоб посилювати державну незалежність, почали з’ясовувати між собою відносини і врешті-решт, практично, без бою здали Україну іншій державі. А трохи згодом розбігшись по країнам Світу, тікаючи від червоної навали, писали мемуари про те, як вони «героїчно» будували незалежну Україну. А в цей час Червона Армія знищувала тих, хто залишився на цій багатостраждальній землі.

Схоже, що і зараз – у 2008 році – сучасні «демократи» точнісінько повторюють історію України 1918 року. Відразу після Помаранчевої революції замість того, щоб розпочати державотворчу роботу, вони сіли за стіл і почали шматувати отой владний пиріг. Отримавши певні посади, вони почали шматувати інші ласощі – сфери економіки. За народ в цей час ніхто вже не думав.

Але не так все склалося, як гадалося. Ділити, практично, вже було нічого. Все було поділено ще до Помаранчевої революції і трималося у руках тих, хто напевно не хотів нічого повертати до державної власності самостійно. І тоді сьогоднішня влада забрала декілька підприємств у вчорашніх князів і перепродала їх в інші руки. Правда, я так і не зрозумів – яка була користь від тих перепродаж звичайним громадянам України? Що вони отримали від того?

Як би там не було. Щоб не говорили про Президента України Віктора Ющенка. Але я вважаю, що він залишається єдиним Гарантом незалежності і цілісності України. Саме тому всі антиукраїнські сили направили у його бік усі свої зусилля. А те, що зараз він в опалі – так це можна зрозуміти. Бо УСІ гілки влади насичені якраз отими баригами, про яких я написав вище і які не протидіють антиукраїнським силам, а навпаки за певні дівіденти допомагають атакувати Гаранта. На жаль, український народ так і не став носієм влади після Помаранчевої революції, як написано в Конституції України. Саме тому Ющенко втратив прямий зв'язок з народом. І саме тому народом керує не народна влада, а «жирні коти».

Може вже досить бути при владі тим, хто думає тільки про власне збагачення? Може вже пора привести до влади тих, хто насправді любить цю землю? Бо інакше, нас знову очікує окупація, поневолення і вже остаточне знищення української нації. Інше питання: як це зробити?

Л. Кравчук: "Знаєте, в чому трагедія нашої влади, в чому трагедія України? Я цього ніколи не говорив, а вам скажу. Так ось, трагедія в тому, що 15 або 16 років владу для України обирають фактично пенсіонери — люди з минулого. А їх у нас 15 мільйонів. Я не кажу, що всі вони, так би мовити, заангажовані. Ні. Але я знаю, я ж ходив на вибори, я зустрічався з ними... Повірте, у них немає ніякого розуміння того, що Україна повинна змінити свій курс, що Україна повинна йти цивілізованим шляхом до Європи, що Україна повинна жити й діяти за новими законами, що повинен змінитися спосіб життя. Ніхто не хоче слухати! У них є вироблені за десятки років своє бачення і своя філософія".
http://www.day.kiev.ua/201410/

Вперше погоджуюся з Кравчуком. А що думаєте Ви з цього приводу?