В 2004 році в Ющенку бачили надійну альтернативу проросійському Януковичу з "пацанськими замашкамі". Ющенко переміг. З того часу багато чого змінилося. Хоча Янукович значно виріс як політик, але його малоросійство не зазнало змін. Свого часу Загроза-2004 об’єднала проти себе націонал-демократів, лібералів, соціалістів, радикальних націоналістів, малий та середній бізнес, нарешті звичайних пересічних громадян, які були обурені та налякані продовженням режиму Кучми. 

"Твою думку враховано, шапку буде повернуто" - такими анекдотами зустрічають передчасний старт передвиборчої кампанії Віктора Януковича. Спору немає,  жарт смішний, але скільки б не було ляпів у Федоровича, його рейтинг протягом трьох років тримається на рівні 28-33%. Протягом трьох років ПР виглядає як непорушна цеглина, не дивлячись на демарш з неї окремих політиків. Сам Прохвесор повертається до свого старого образу Хама: "їм треба повідривати оте місце, якого у вас нема"(журналістці - про педофілів), мер-засранець із Сімферополя, відлюдкувате обличчя на біг-мордах.  Загроза-2004 перевтілилась у Загрозу-2010. Не дивлячись на намагання політтехнологів представити Тимошенко єдиною альтернативою ВФЯ, БЮТ все ж знаходиться у протистоянні з Ющенком. На його дискредитацію спрямована неадекватна кількість тимошенківських ресурсів. Російський Інтернет переповнений антиющенківським брудом. Навіть Затулін заявив, що їх влаштує будь-який президент окрім Ющенка.

Отже, як і 2004-го,  два Віктора запропонували суспільству діаметрально протилежні цінності. Чи об’єднала Загроза-2010 хоч кого-небудь проти себе? Хто готовий підтримати чинного Президента? З якою командою він вступає у боротьбу за "найвищий стілець"?  Нагадаємо, що в ті часи Ющенка підтримувала маса політиків. Та де вони зараз? З Тимошенко все зрозуміло, Кінах, Рибачук і Зінченко відійшли в тінь, УНП і НРУ висувають своїх кандидатів, "любі друзі" гуртом перейшли у БЮТ. Навіть недавні соратники Президента Балога, Гриценко і Яценюк розпочали свою гру. З цієї сили-силенної людей вірними власним поглядам залишились  тільки Порошенко та Кириленко. Та наспіх створеного громадського руху "За Україну!" явно замало для серйозної участі у виборчих перегонах.

Однак деякі обставини суттєво відрізняються від ситуації п’ятирічної давнини. А саме - влада. Віктор Ющенко - Президент України. Це дає змогу застосовувати Секретаріат Президента, який в умілих руках може перетворитися на Кабмін (спитайте Медведчука). Це дає змогу призначати своїх людей в ОДА і РДА, тобто доносити свою позицію до кожного села. Проблема тут полягає в тому, що обласні чиновники ладні на все, аби зберегти своє крісло й кабінет. Тому частина з них негласно працює на виборчі штаби конкурентів, проявляючи свій "інстинкт збереження посади". Натомість реакції на такі дії з боку Президента немає. То ж з ким Ющенко йтиме на вибори, з вдаваними прихильниками?

Особисто сам він заявляв, що покладатиметься на патріотичні сили.  При цьому сама передвиборча кампанія Віктора Андрійовича ще не розпочалася. І ніяких хоча б чуток про перемовини. "Я не здамся" - казав Ющенко. То може пора доводити цю заяву на практиці?